Перший допис

Сьогодні я здійснюю своє перше занурення в блогосферу, і сподіваюсь, що мій дайвінг допоможе мені розгледіти глибини і мілководдя оточуючого світу. Бажання щось писати виникло в мене досить давно, але не знала як це втілити в життя. Спочатку це були вірші, як на той час мені здавалось, «найкращі мої шедеври», над якими тепер мій чоловік та я голосно сміємось, сидячи на кухні і насолоджуючись чаєм. Далі хотілось створити персональний блог, де змогла б описувати свої почуття, недавні події та переживання, але ділитись з незнайомими досить інтимним не видалось мені найкращим варіантом, а ідея вести щоденник здалась мені нудною. Тим не менш, я все таки писала… твори, конспекти, тести, курсові, диплом. Минув час і ось я тут, щоб висловлювати радощі і сподівання, обурення і розчарування, перемоги і поразки нашого суспільства. Хотілось, щоб дописи провокували дії за допомогою яких можна змінити певні речі на краще, інакше чи не перетворюються наші думки просто в писанину в Інтернеті, яку не виникає особливих зусиль знайти, як і не виникає труднощів знайти брудний папірець десь в центрі міста, залишений на асфальті, з умовляннями прийти на мітинг, щоб завтра ми вже стали міліонерами, керівниками, президентами?!

Що ж, починаю пірнання!

4 коментарі

Святослав Вишинський
Слово, яке не спонукає, позбавлене смислу. Навіть якщо має значення.
Максим Татарченко
Головне не закинути активність, і, якщо навіть не писати дописів, то реагувати на дописи інших, адже без інтерактиву блог — не блог.
Вікторія Колесник
повністю з Вами згодна!
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте